Національний діалог заінтересованих сторін «Переосмислення водної безпеки для України» Друк
Середа, 06 квітня 2016, 15:16

gwp-ukraine-240x160

17 березня 2016 року Глобальне водне партнерство (ГВП) України провело Перший національний діалог, присвячений обговоренню заінтересованими сторонами питання водної безпеки за підтримки Державного агентства водних ресурсів України.

У діалозі взяли участь представники центральних органів влади: Апарату Ради національної безпеки та оборони; Державного агентства водних ресурсів; Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Українського гідрометеорологічного центру та Центральної геофізичної обсерваторії; а також фахівці Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка та Навчально-наукового інституту «Інститут геології» КНУ, Національного університету водного господарства та природокористування, Державного інституту управління та економіки водних ресурсів; Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту водних проблем і меліорації НААН; Інституту геологічних наук (Держгеонадра); Українського центру екологічних та водних проектів; Української асоціації «Укрводоканалекологія»; ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства», Національного екологічного центру України (НЕЦУ), ВЕГО «МАМА-86», ЗМІ.

Учасники діалогу обговорили питання сучасного бачення та підходів до водної безпеки: міжнародний та український досвід, концептуальні та законодавчі засади, а також проблеми забезпеченості водними (поверхневими та підземними) ресурсами України: сучасний кількісний і якісний стан та прогнози. 

Резолюція Першого національного діалогу

Учасники Першого національного діалогу визнали:

  1. Стан водних ресурсів та водозабезпечення населення України залишається однією з головних актуальних загроз національної безпеки країни в екологічній сфері, яка в умовах економічної та політичної трансформації, військової агресії, і на тлі зміни клімату набуває нових аспектів та гостроти. Учасники погоджуються з оцінкою ситуації, наведеною в рішенні РНБО України від 25 квітня 2013 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 року «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України», яке уведене в дію указом Президента України від 25 червня 2013 року №350, а також з необхідністю виконання його завдань в повному обсязі, зокрема здійснення розробки Водної стратегії України.
  2. Динаміка та якісно-кількісні особливості процесів у природі та суспільстві вимагають швидкого та ефективного реагування як на рівні розробки політичних засад управління водними ресурсами (стратегій та бачень, принципів, визначення пріоритетів, розвитку законодавчої бази), так і на рівні менеджменту (розвитку структур з належним розподілом відповідальностей, розвитком систем моніторингу та управління інформацією, прогнозування ситуації, інструментів менеджменту) та науково-технічного супроводу інтегрованого управління водними ресурсами Україні.
  3. Враховуючи глобальні виклики розвитку — забезпечення соціальної рівності, економічної ефективності та стійкості екосистем — та зобов’язання, які сформульовані в Порядку денному сталого розвитку та Цілях сталого розвитку (ЦСР) на період до 2030, затверджені Генеральною Асамблеєю ООН у вересні 2015 року, уряд України має визначитися з національними цілями та індикаторами сталого розвитку на період 2016–2030 роки. Забезпечення справедливого та надійного доступу до води та санітарії посідає особливе місце у глобальному Плані дій та виокремлене у ЦСР № 6 «Забезпечити доступ і стійке управління водою і санітарією для всіх» та 8 завдань до неї.
  4. Враховуючи міжнародні зобов’язання України відповідно Конвенції про охорону та використання трансграничних водотоків та міжнародних озер 1992 року і Протоколу про воду та здоров’я до неї, який вступив в силу у 2005 році, та завдань євроінтеграції за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, 2014 року, Україна має перейти в управлінні водними ресурсами до управління ризиками на засадах інтегрованого управління за басейновим принципом.
  5. Сучасне бачення, зокрема ГВП, водної безпеки полягає у забезпеченні: і) безпечної води в достатній кількості для населення, економіки та природи; іі) захисту та мінімізації шкідливої дії води (від затоплення, підтоплення, ерозії, посух, хвороб, пов'язаних з водою) та ііі) ефективного використання водних ресурсів шляхом інтегрованого (всеохоплюючого, взаємопов’язаного та мультисекторального) управління ними.
  6. Сучасні підходи до управління водними ресурсами полягають у забезпеченні/дотриманні прийнятних рівнів всіх водних ризиків: і) ризику неналежної якості прісної води та ризику недостатньої стійкості прісноводних екосистем, іі) ризику браку води (в тому числі посух) та ризику надмірної кількості води (в тому числі паводків та повеней). Метою управління має стати досягнення бажаного хорошого стану водних ресурсів, що згідно з європейською ідеологією лише незначно відхиляється від природного стану.
    Сучасна концепція управління в сфері водних ресурсів (що базується на оцінці та управлінні ризиками, на відмові від концепції «нульового ризику», визначенні прийнятних ризиків шляхом інклюзивного залучення всіх стейкхолдерів) виникла, перш за все, внаслідок усвідомлення необхідності адаптації до змін клімату, перші наслідки яких відбуваються на наших очах саме в сфері водних ресурсів. Ця концепція потребує зусиль науки для її популяризації та розвитку методичної бази в Україні. Сьогодні ці підходи покладено в основу розробки інструментів планування у водному секторі, зокрема, Планів управління річковими басейнами відповідно до Водної рамкової директиви ЄС, Планів забезпечення безпеки питної води та санітарії для впровадження Протоколу про воду та здоров’я.
  7. Питання забезпеченості населення України водними ресурсами залишається дуже актуальним, враховуючи нерівномірний розподіл у просторі та часі поверхневих та підземних водних ресурсів на території України. Наявні демографічні та кліматичні тенденції вимагають проведення додаткового аналізу та оцінки поточних та прогнозних величин забезпеченості водними ресурсами населення, економіки та природних екосистем України з урахуванням міжнародних методик з метою їх актуалізації.
  8. Забезпечення надійними даними (в тому числі і прогнозними) процесу прийняття рішень є нагальним питанням, яке вимагає вдосконалення системи державного моніторингу довкілля, зокрема створення єдиної системи збору даних задля отримання реальної та надійної інформації щодо екологічного стану поверхневих вод та якісно-кількісного стану підземних вод.
  9. Гострою є проблема моніторингу підземних вод, мережа спостережень якої протягом останніх років постійно скорочується, що негативно позначається на достовірності наявних даних про стан та обсяги підземних вод, особливо в місцях високого техногенного навантаження.
  10. Використати матеріали доповідей та обговорення НПД «Переосмислення водної безпеки для України» (у 2016 році заплановано ще 3 діалоги за цією тематикою) для формування бачення водної безпеки та пропозицій до Водної стратегії України від заінтересованої громадськості.
  11. Передати рекомендації Першого Національного Діалогу «Переосмислення водної безпеки для України» до Адміністрації Президента, відповідних Комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та відповідних Центральних органів виконавчої влади і Апарату РНБО для ознайомлення та належного врахування.

Презентації учасників:

Фотографії круглого столу дивіться тут

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Головна Питна вода та санітарія Новини Національний діалог заінтересованих сторін «Переосмислення водної безпеки для України»
Google+